Я тебя ни в чём не обвиняю,
Ты меня ни в чём не обвиняй.
Одного Безгрешного я знаю,
Он имеет власть судить меня.
Не судите, не судимы будем,
Все грешны а больше всех вас Я!!!
Кто обманом,завистью, кто в блуде,
Кто чрезмерством винопития.
Да прибегнем к Богу с покаяньем,
Хоть и согрешим в день сотню раз,
Видя наши слезы и стенанья
Милосердный Бог простит всех нас.
Только согрешив не унываем,
И отбросив,брате, ложный стыд,
На врача душ наших уповаем,
Он Премилосердный нас простит.
Взят из праха и туда же, знаю,
Возвращусь в подобии травы.
Осуждать кого-то не желаю,
Но не получается. Увы!
С Божьей помощью прихожанин
Свято-Владимирского храма
Николай Токарь.
Николай Токарь,
Сидней Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.Служил в армии на Камчатке. Не имею, не состоял, не привлекался.Прошёл середину восьмого десятка.В браке состою 46лет.Имею дочь и троих внуков. Живу в Сиднее с 1997года. e-mail автора:niko1938@gmail.com
Прочитано 1948 раз. Голосов 0. Средняя оценка: 0
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
