Земля под воду не ушла,
Ну разве что отдельной частью,
Забыл я главные слова,
Глаголы и деепричастья.
Событий непрерывных цепь
Мне как засвеченная пленка,
Её уже не разглядеть,
И не расслышать перепонкой.
Но иногда бывает так,
Что свет прочертит след в ненастьи
И выхватит у тьмы из лап
Какой-то эпизод из счастья:
Ромашки легкий лепесток,
Куст полусорванный малины,
Приятный свежий ветерок,
Иль тающий ландшафт марины.
И вспомню я, где раньше был,
Что видел и к чему стремился,
Кому и что я говорил,
Кого хотел, в кого влюбился.
Я вспомню их, как в полутьме,
Хотя бы яркие моменты,
И оживут они во мне,
Быть может, это сантименты.
Мне нужно как-то оправдать
Всю жизнь, что стала мне немилой,
Мне нужно хоть немного знать,
Что я когда-то был счастливый.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
