Я знаю як в житті буває,
Коли ти сам мандруєш - одинак.
Твоя душа близьких людей шукає,
На суші і на морі бачить знак.
Ти всіх жалієш, та лише не себе,
І намагаєшся боротись знов.
В тяжку годину, усе зло на тебе,
А ти все віриш у людей любов.
Твій шлях тяжкий, проходить через хащі,
І все життя, ти сам через моря.
Та все-одно ти друже, не пропащій,
В душі твоїй - прощення глибина.
Лише мандруй, лише ти не здавайся,
Можливо десь, хоч у кінці життя.
Ти знайдеш тих, хто вірним залишався,
Так, як і ти - шукаючи добра.
Комментарий автора: Прочитавши Е. Хемінгуея "Старий і море" в мене народився цей твір.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Керри блю - II. - Марина Н. Эта истоия не выдумана. Она действительно имела место в моей жизни. И я решила поделиться ею с вами.
(В слове "рванулася" нет ошибки, оно написано таким образом для рифмы).
Поэзия : Не бывает ... - Николай Зимин Запомним мы все : поросята ,
Утята , лисята , ребята ...
Погода бывает дождливой .
Любовь никогда - грязной , лживой ...
У каждого много заботы .
У каждого много работы ,
Но легче нам будет всем жить ,
Когда будем верно любить .
